Характеристка функции внешнего дыхания у детей с аллергическими заболеваниями

Шумна Таміла Євгенівна, доктор медичних наук

Запорізький державний медичний університет

Питання алергічних захворювань в сучасній медицині набуває все більшого значення у зв´зку з їх суттєвим збільшенням у всіх вікових групах, тяжким перебігом, частою інвалідизацією вже в дитячому віці. Поширеність алергічних захворювань, щорічне зростання частоти цієї патології, частий початок «атопічного (алергічного) маршу» вже в ранньому дитинстві становлять глобальну медико-соціальну проблему.

Розвитку алергічних захворювань сприяють генетичні фактори та фактори довкілля. Серед останніх, особливе значення мають промислові, транспортні та інші викиди, яким властиві імунотоксичні, імуносупресивні та сенсибілізуючі можливості, що сприяють росту та розвитку алергічної патології. За даними літератури, екологічні чинники сприяють розвитку порушень функції зовнішнього дихання не тільки у хворих, а навіть і в умовно здорових жителів. Запорізька область теж характеризується великим різноманіттям еколого-біохімічних чинників і відноситься до найбільш несприятливих регіонів України, де інтенсивними джерелами забруднення повітряного басейну є підприємства энергетичної, металургійної, хімічної та радіаційної промисловості. Клінічна практика також свідчить про те, що чим чутливіший організм хворого до антропогенних факторів забруднення, тим вираженіша гіперреактивність дихальних шляхів, а проживання в регіонах з екологічним неблагополуччям призводить до погіршення прохідності дихальних шляхів.

Функція зовнішнього дихання (ФВД) представляє собою основний діагностичний метод виявлення патології дихальної системи у пацієнтів різного віку. Але насамперед, дослідження функції зовнішнього дихання повинне проводитися тим пацієнтам, що мають генетичну схильність до розвитку алергічних захворювань дихальної системи, а саме – бронхіальної астми. Крім того, дослідження функції зовнішнього дихання є необхідним для хворих, що страждають на часті бронхіти, особливо обструктивні, запалення легень, тривалий сухий кашель, ядуху. Обмеження при проведенні оцінки функції зовнішнього дихання розповсюджується на категорію пацієнтів, що не можуть виконати дихальні маневри – як правило, це діти у віці до п´яти років. При дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) у дітей з алергічними дослідженнями важливе діагностичне та прогностичне значення мали об´ємні та швидкісні показники ФЗД.

Метою цього дослідження стало вивчення функції зовнішнього дихання у дітей з алергічними захворюваннями, мешканців великого промислового міста та області.

Матеріали та методи дослідження
Спірографічне обстеження проводилось у 137 хворих (81 хлопчиків та 56 дівчаток) з м. Запоріжжя та 85 дітей (51 хлопчиків та 34 дівчаток) з алергічними захворюваннями із Запорізької області у віці від 6 до 17 років. До групи порівняння увійшло 56 здорових дітей (31 хлопчиків та 25 дівчаток). Визначення параметрів ФЗД відбувалось в один і той же час з відміною бронхолітичних препаратів за 1 день до дослідження. Враховуючи, що динамічні легеневі та об´ємні потоки вимірюються при проведенні форсованого видоху, коли під час респіраторного маневру прикладається максимальне зусилля, із трьох спроб форсованого видоху відбиралась та аналізувалася краща за отриманими значеннями. Потім проводилось порівняння з індивідуальною нормою. Для кожного пацієнта величина індивідуально норми розраховувалася з урахуванням віку, статі, росту, умов проведення дослідження: температури, вологості, атмосферного тиску.
...
Висновки
1. При проведенні спірографічного обстеження виявлено, що незалежно від місця проживання, достовірне зниження всіх показників ФЗД реєструвалися тільки у дітей, що страждали на бронхіальну астму, а у хворих на атопічний дерматит та алергічний риніт не відрізнялися від показників контрольної групи .
2. У дітей з бронхіальною астмою переважно реєструвався обструктивний тип порушення бронхіальної провідності з рівномірним зниженням всіх показників МОС, що свідчило про тотальний тип бронхіальної обструкції.
3. У 7 (9,86%) міських та у 5 (16,7%) обласних дітей з інтермітуючою бронхіальною астмою можливості спірографічного обстеження були обмежені, що потребувало підвищення діагностики за допомогою інших методів дослідження.

* Тезисы. Полный текст см. "Перинатологія та педіатрія. - 2012. – № 3. – С. 130-132."

ВНИМАНИЕ! Защита авторских прав.
Авторские права защищены.
Любое использование изложенного материала возможно только при указании авторства и ссылки на данный сайт.



Другие статьи автора:

Превалентность аллергических заболеваний у детей Запорожского региона

Самооценка личных качеств детей с аллергическими заболеваниями

Прочитано 738 раз