Современные взгляды на лечение и профилактику аллергических заболеваний у детей

Шумна Таміла Євгенівна, доктор медичних наук



Проблема алергії займає важливе місце в клінічній медицині. Пильна увага до неї педіатрів пояснюється великою розповсюдженістю алергічних захворювань, початком «атопічного (алергічного) маршу» вже в ранньому дитинстві, частим розвитком у дітей гострих алергічних станів, що становить глобальну медико-соціальну проблему та потребує невідкладної терапевтичної допомоги.

На сучасному етапі вже детально з´ясовані механізми розвитку алергічних реакцій та захворювань, розуміння яких призвело до розробки концепції терапії, досягнення контролю за перебігом алергічного процесу та клінічної ремісії. Цей новий підхід до терапії алергічних захворювань базується на здійсненні контролю за оточуючим хворого алергенним середовищем та неспецифічними провокуючими факторами, реалізації для хворого та його батьків освітніх програм, проведення фармакотерапії та імунотерапії. В залежності від особливостей змін вегетативного статусу, неврологічних змін та наявності супутньої патології повинна призначатися індивідуальна терапія, що заснована на результатах комплексного обстеження.

В останні роки досягнуто значних успіхів у веденні хворих із алергічною патологією: систематизовані підходи до діагностики атопічного дерматиту, алергічного риніту, бронхіальної астми; впроваджена комплексна, цілеспрямована й адекватна протизапальна терапія. Але успішне лікування алергічних захворювань у дітей неможливе без встановлення партнерських, довірчих відношень між лікарем, хворою дитиною, його батьками та близькими.

Найбільш раннім проявом алергії у дітей є атопічний дерматит. Атопічний дерматит має хвилеподібний рецидивуючий перебіг: у 60% дітей симптоми з часом повністю щезають, у останніх зберігаються або рецидивують протягом всього життя. У більшості випадків його прояви приходяться на перший рік життя дитини, що пов´язано частіше всього з харчовою сенсибілізацією (до білків коров´ячого молока, курячого яйця, злакових). В послідуючому, після маніфестації проявів атопічного дерматиту, у дитини можуть виникати такі прояви атопії, як бронхіальна астма, алергічний риніт, алергічний кон´юктивіт або виникає формування поліорганної алергічної патології, так називаємий «атопічний марш».

Загальними принципами як профілактики, так і лікування всіх без винятку алергічних захворювань у дітей є дотримання гіпоалергенної дієти та елімінаційного режиму. Контроль за оточуючим хворого середовища передбачає елімінацію причинно-значимих алергенів або зниження рівня експозиції до них. У випадках алергії до білків коров´ячого молока рекомендується максимально подовжити термін природного вигодування дитини, обмежити або виключити молочні продукти із їжі та замінити їх гідролізатами харчових білків. При виявленні сенсибілізації до певних алергенів дуже важливо проведення заходів, що попереджають із ними контакт. Важливо також не допускати повторного використання лікарських препаратів, на які раніше спостерігалася алергічна реакція.
Сучасні підходи до терапії загострень алергічного запального процесу базуються на слідуючих положеннях: використання антигістамінних препаратів при загостреннях алергічного риніту, атопічного дерматиту, полінозу, кропив´янки, алергічних набряків; переважне використовування при бронхіальній астмі у дітей інгаляційних бронхоспазмолітиків, β2-агоністів, препаратів антихолінергічної дії, інгаляційних глюкокортикостероїдів; проведення інфузійної терапії з еуфіліном при тяжких загостреннях бронхіальної астми; призначення за абсолютними показаннями при загрозливих для життя хворого алергічних станах системних глюкокортикостероїдів (преднізолон, дексаметазон, полькортолон, метилпреднізолон, метипред, целестон) 0,5-1мг/кг/добу за преднізолоном при пероральному застосуванні та 1-3 мг/кг/добу (в умовах лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії - 5-8 мг/кг/добу) при парентеральному введенні, коротким курсом 3-5 діб, в окремих випадках – 7-10 діб, з урахуванням циркадного ритму та поступової відміни.
...
Західні фахівці Європи і Америки визначили основні принципи профілактики алергічних захворювань, згідно з якими вони діляться на:
- первинні (до розвитку сенсибілізації) – для запобігання формування захворювання;
- вторинні (після сенсибілізації, але до клінічних проявів хвороби) – затримка маніфестації, дебюту хвороби;
- третинні (після проявів захворювання) – полегшення перебігу хвороби, профілактика загострень.
...
З метою профілактики загострень та підвищення контролю алергічних захворювань здійснюються освітні програми для батьків та дітей, «астма-школи», проводяться спеціальні анкетування для визначення рівня контролю, бесіди, транслюються теле- та радіо- передачі, розповсюджуються буклети, диски, відеозаписи та методичні рекомендації, що дають можливість підвищити рівень знань хворих та їх рідних про перелік гіпоалергенних продуктів харчування, причину захворювання, фактори, що викликають загострення, про техніку користування небулайзером, індивідуальним пікфлоуметром, дозованими інгаляторами через спеціальні пристрої доставки (аерочамбер, спейсер, бебіхалер), про правильність виконання терапевтичних заходів, дозволяючи підтримувати стійку клінічну ремісію. Тому важливе значення в забезпеченні тривалої ремісії та повного контролю над захворюванням має досягнення комплайнсу між пацієнтом, членами його родини та лікарем-алергологом, їх прихильності до рекомендованої терапії та розуміння необхідності дотримання всіх рекомендацій.

* Тезисы. Полный текст см. "Здоровье ребенка. – 2011. – № 6. - С.88-93."

ВНИМАНИЕ! Защита авторских прав.
Авторские права защищены.
Любое использование изложенного материала возможно только при указании авторства и ссылки на данный сайт.



Другие статьи автора:

Основные аспекты изучения факторов риска развития заболеваний респираторного тракта у детей раннего и дошкольного возраста

Условия формирования бронхиальной астмы у детей младшего детского возраста

Прочитано 766 раз