Характеристика предикторов аллергических заболеваний у детей

Шумна Таміла Євгенівна, доктор медичних наук



В останні десятиріччя алергічні хвороби перетворилися на глобальну медико-соціальну проблему. За прогнозами голови Європейської комісії з алергології Ван Каувенберга в ХХІ сторіччі алергічні захворювання можуть вражати 40-50% населення, тому не випадково алергію називають супутницею цивілізації. Причому кількість хворих подвоюється з кожним десятиріччям, особливо серед мешканців розвинутих індустріальних центрів та мегаполісів, що обумовлює необхідність постійного пошуку нових методів діагностики, лікування та профілактики алергічних захворювань. Вже сьогодні близько 10% населення земної кулі схильно до алергії в тій чи іншій формі, причому цей показник може сильно коливатися, від 1 до 50% та більше, в різних країнах, районах, серед окремих груп населення. А серед міських мешканців захворюваність взагалі вища в 4 – 6 разів, ніж у сільських..

Міжнародна статистика свідчить, що поширеність бронхіальної астми, алергічного риніту і атопічного дерматиту за результатами стандартизованих міжнародних досліджень коливається від 10 до 34,3%. Так, в США та Європі, 20% населення хворіють на алергічні захворювання, а 40 – 50% мають симптоми алергії, а в деяких екологічно несприятливих районах їх поширеність досягає 60%. Результати досліджень, отримані з використанням міжнародної методики ISAAC, при обстеженні дітей в Києві, Запоріжжі, Харкові показали, що справжня частота алергічних захворювань значно перевищує таку при реєстрації хворих, які звернулися за медичною допомогою, і коливається в межах 3-5% від всього дитячого населення.

Алергічна патологія у дітей на сучасному етапі в більшості своїй представлена бронхіальною астмою, атопічним дерматитом, алергічним ринітом, при цьому найбільший рівень алергічної захворюваності відмічається серед міських дітей. Характеризуючи в клінічному плані алергічну патологію більш конкретно, слід відмітити, що поширеність бронхіальної астми в багатьох країнах світу складає 5 – 7% і в деяких регіонах досягає 15%, захворюваність на атопічний дерматит коливається від 2 до 6% серед дорослого населення і від 10 до 28% - серед дітей, а алергічний риніт вже сьогодні входить в п´ятірку найбільш розповсюджених хронічних захворювань і вражає близько 10 – 30 % дорослого і до 42% дитячого населення.

Слід зазначити, що 60 – 80% дітей мають спадкову алергічну схильність у разі атопічно обтяженої спадковості за материнською і батьківською лініями, тобто, приблизно у третині популяції захворювання формується тільки внаслідок впливу подразників зовнішнього середовища. Незважаючи на ведучий генетичний фактор в розвитку алергічних захворювань, все ж таки алергія - це мультифакторіальне захворювання, реалізація якого визначається і іншими факторами, особливо - навколишнього середовища та кількісними і якісними властивостями алергенів, що формуються в умовах екологічного забруднення. Тому високим фактором ризику виникнення алергічної патології у дітей є глобальне погіршення екологічного стану та забруднення повітря і середовища хімічними сполуками та радіаційними елементами, несприятливі кліматичні та погодні умови, висока аеропалінація. Відображенням впливу екологічного неблагополуччя на алергічну захворюваність є найбільш інтенсивний зріст розповсюдженості алергічних захворювань у дітей в регіонах з масивним забрудненням зовнішнього середовища хімічними агентами.

Факторами, що в значній мірі сприяють розвитку алергічної патології, також є анте- та інтранатальна гіпоксія плоду, високий рівень алергенного навантаження, паління матері під час вагітності та вигодовування грудьми. Тютюновий дим належить до групи полютантів, що підсилюють синтез IgЕ. Також до факторів, що призводять до виникнення алергічних реакцій та захворювань, і насамперед, харчової алергії, відносять штучне вигодовування на першому році життя та наявність високих концентрацій інгаляційних алергенів (алергени Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, спори плісньових грибів, тварин) в житлових приміщеннях.

Зараз в нашій державі настав час активних дій в організації та виконанні глобальних профілактичних заходів, тому визначення схильності дітей до захворювань - це основа первинної профілактики в педіатрії. Метою цього дослідження стало вивчення предикторів алергічних захворювань у дітей, мешканців великого промислового міста та області.

Матеріал та методи
Для реалізації цієї мети були проаналізовані відповіді на анкети 2477 дітей ( 1094 хлопчиків та 1383 дівчаток), із них мешканців міста Запоріжжя -1040 (459 хлопчиків та 581 дівчаток), а Запорізької області – 1437 (635 хлопчиків та 802 дівчаток) віком від 6 до 14 років. Для визначення групи ризику щодо розвитку алергічних захворювань та вивчення ролі їх предикторів нами була модифікована спеціальна анкета, яка включала розділи, що дозволяли провести оцінку генеалогічного та біологічного анамнезу дитини, соціального та професійного анамнезу батьків, зовнішнього середовища, побутових умов помешкання, а також питання, що безпосередньо стосувалися скарг на наявність клінічних симптомів бронхіальної астми, алергчного риніту та атопічного дерматиту (усього 60 питань).
...
Висновки
1. Серед дітей з міста Запоріжжя (23,46%) частіше, ніж із Запорізької області (11,55%), р менше 0,01, зустрічалися вже раніше діагностовані алергічні захворювання, в структурі яких як у міських, так і обласних дітей, найчастіше зустрічався алергічний риніт, ніж бронхіальна астма та атопічний дерматит.
2. Ризик розвитку алергічних захворювань реєструвався у 59,34% дітей-мешканців з області та у 40,66% - з міста, р менше 0,001, що свідчило про необхідність більш поглибленого обстеження цієї категорії дітей та своєчасному призначенні їм профілактичних або лікувальних заходів.
3. У міських дітей найчастіше відмічався ризик розвитку бронхіальної астми, ніж алергічного риніту та атопічного дерматиту, в той час як у дітей з області – алергічного риніту, ніж бронхіальної астми та атопічного дерматиту.
4. Серед основних предикторів алергічних захворювань у дітей виділені: атопічна схильність та несприятливі фактори навколишнього середовища, а безпосередньо, діти з міста розвиток алергічних реакцій частіше пов´язували з припустимими рослинними, інсектними, грибковими, а діти з області - з побутовими алергенами.

* Тезисы. Полный текст см. "Перинатологія та педіатрія. - 2009. – № 2. – С. 47-52."

ВНИМАНИЕ! Защита авторских прав.
Авторские права защищены.
Любое использование изложенного материала возможно только при указании авторства и ссылки на данный сайт.



Другие статьи автора:

Характеристика гормонального профиля детей с аллергическими заболеваниями

Характеристика цитокинового статуса детей с аллергическими заболеваниям

Прочитано 721 раз