Роль побутових умов проживання у формуванні алергічних захворювань у дітей дошкільного віку

Шумна Таміла Євгенівна, доктор медичних наук

у співавторстві з Мазур В.І., Кляцька Л.І., Соловйова С.В., Кравченко А.К.

Дитячий організм у дошкільному віці відрізняється підвищеною чутливістю до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, в тому числі і побутових у місці помешкання (Сенаторова Г. С. та співавт., 2012; Посудін Ю. І., 2011). Тому метою нашого дослідження було визначення ролі побутових умов проживання у формуванні алергічних захворювань (АЗ). Після отриманої згоди батьків було проведено анкетування 140 дітей (75 хлопчиків та 65 дівчаток), віком від 1,5 до 5 років, включно). Діти, в анкетах яких були зазначені позитивні відповіді на три і більше запитань, пов’язаних з симптомами бронхіальної астми (БА) склали І групу(15 дітей); з симптомами алергічного риніту (АР) – ІІ групу (43 дитини); атопічного дерматиту (АД) – ІІІ групу спостереження (18 дітей). Контрольну ІV групу склали 64 дитини, які не мали симптомів АЗ і були здорові. Аналіз побутових умов життя показав, що переважно діти мешкали в квартирах: з І групи – у 86,67% випадків, з ІІ – 90,7%, з ІІІ – 100%, ІV – 81,25%, та все ж достовірна різниця реєструвалась між ІІІ та ІV групами (p менше 0,05). Кімнатні рослини частіше мали діти без симптомів АЗ (95,31%) проти 73,33% (р менше 0,05) – із симптомами БА та 76,44% (р менше 0,05) – із симптомами АР. Вироби з пуху та пір'я достовірно частіше зустрічались в помешканні у дітей без симптомів АЗ (37,5%), ніж у дітей з симптомами БА (6,67%, р менше 0,05); з симптомами АР (13,95%, р менше 0,05), з симптомами АД (11,11%, р менше 0,05). В родинах дітей без симптомів АЗ, також навпаки, достовірно частіше держали домашніх тварин (59,38%), ніж у дітей з симптомами БА (26,67%) та АД (27,78%). Акваріум був присутній в приміщенні в кожній групі дітей, хоч і з різною частотою, але без достовірної різниці: І - 26,67%; ІІ - 9,3%; ІІІ - 16,67%; ІV - 23,43%. Килими в помешканні були майже в кожній родині, як у дітей з симптомами БА – 73,33%, з симптомами АР – 83,72%, з симптомами АД – 83,33%, та і в групі дітей без АЗ – 84,37%. В той же час, прибирали у кімнатах всього один раз на тиждень у 32,81% дітей без АЗ, проти 13,33% - із симптомами БА (р>0,05); 16,28% - із симптомами АР (р>0,05); 11,11% - із симптомами АД (р менше 0,05). Достовірно частіше щоденно використовували засоби побутової хімії для прибирання батьки дітей з І групи (53,33%), з ІІ групи (27,91%), з ІІІ групи (44,44%), в той час як батьки дітей з ІV групи контролю щоденно ці засоби не використовували (1,56%). За наявністю щоденного використання побутових хімічних засобів у дітей із симптомами БА, показник відносного ризику (ВР) склав 34,13, ДІ [3,70; 314,49]; із симптомами АР, ВР=17,86, ДІ [2,22; 143,65]; із симптомами АД, ВР=28,44, ДІ [3,20; 252,46]. Отже, проведення елімінаційних заходів доцільно здійснювати тільки до позитивно значимих алергенів за результатами алерготестування, а щоденне прибирання в домашніх умовах рекомендується проводити із застосуванням побутових хімічних речовин 1 - 2 рази на тиждень.

* Тези. Повний текст див. "Матеріали української науково-практичної конференції лікарів-педіатрів з міжнародною участю - Харків, 2015. – С. 191 – 192."

ВНИМАНИЕ! Защита авторских прав.
Авторские права защищены.
Любое использование изложенного материала возможно только при указании авторства и ссылки на данный сайт.



Другие статьи автора:

Сенсибілізація дітей з алергічними захворюваннями до харчових алергенів

Медико-етичні аспекти формування особистості лікаря у студентів

Прочитано 1941 раз