Дитячий діатез – це комплекс симптомів, пов’язаних з особливістю конституції та розвитку дитячого організму. Функціонально дитячий організм сформований в повному обсязі, з періоду новонародженості до періоду дорослішання в дитини відбуваються процеси зростання, розвитку органів прокуратури та систем, формування біохімічних процесів і ферментних комплексів. У зв’язку з цим, якщо в організм дитини з конституційною схильністю до діатезу потрапляє речовина, яку ферментативні системи організму не можуть розщепити, тоді формується клініка різних форм діатезів.
Таких форм багато, однак, основними з них є три форми діатезу у дітей: лімфатико-гіпопластичний , нервово-артритичний та ексудативно-катаральний . Кожен із цих діатезів при неправильному підході у їх лікуванні формує схильність для хронічних захворювань надалі.
При лімфатико-гіпопластичному діатезі це схильність до хронічних інфекційних хвороб, хвороб імунної системи та лімфатичної тканини та до частих простудних захворювань. При нервово-артритичному діатезі схильність до сечокислого діатезу, сечокам’яної хвороби, нервових хвороб ожиріння, патології суглобів та цукрового діабету. При ексудативно-катаральному діатезі зазвичай існує схильність до захворювань алергічної природи та до шкірних захворювань, а також до бронхіальної астми.
Тому при появі у дитини ознак діатезу слід разом із лікарем-алергологом виявити харчові продукти та інші речовини, з якими організм дитини не справляється та викликає появи діатезу. Для цього виконуються алергопроби, дослідження аллергопанелей, а також ведення харчових та побутових щоденників. При встановленні факторів, що викликають прояви діатезу на період, визначений лікарем, ці продукти виключаються з раціону та вжитку.
Крім того призначаються засоби, що покращують функціональний стан організму дитини. Так за порушення мікрофлори кишечника призначаються пребіотики і пробіотики. p align=”justify”> При формуванні недоокислених продуктів в організмі призначаються сорбенти. При диспанкратизм (ферментативний недолік підшлункової залози) призначаються ферменти. Проте поруч із медикаментозним лікуванням дуже важливим є формування правильного життя дитини з метою зниження функціональної нестабільності організму кожному етапі розвитку.
До них відносяться гартування, достатня фізична активність, правильне харчування, режим дня, повноцінний сон та гігієнічний догляд. Незважаючи на простоту і популярність таких рекомендацій, як правило, вони недооцінюються і погано дотримуються, а ці фактори є основними у формуванні дитячого організму. Тільки спілка батьків з лікарем призводить до успіху при лікуванні діатезів у дітей і не дає розвинутися хронічним захворюванням надалі.