Спірометрія при бронхолегеневій патології

Спірометрія як метод визначає у пацієнта  життєву ємність легень , її складові, а також оцінює показники форсованого видиху. Призначається пацієнтам з різними патологіями для допомоги в установці діагнозу та підбору лікування.
Приладом дослідження є спірометр. Вони бувають повітряними чи водними.
При спірометрії встановлюються такі діагностичні показники:
1. Дихальний обсяг – це кількість повітря, яке проходить через бронхолегеневе дерево при спокійному вдиху і видиху.
2. Резервний об’єм вдиху – це та кількість повітря, яку пацієнт здатний видихнути після спокійного вдиху.
3. Резервний обсяг видиху – це те повітря, яке здатне видихнути пацієнт після спокійного видиху.
4. Місткість вдиху – це сума показників дихального об’єму та резервного об’єму вдиху.
5. Місткість видиху – це дихальний обсяг плюс резервний обсяг видиху.
6. Життєва ємність легень – це сума показників дихального обсягу, резервних обсягів вдиху та видиху. Зазвичай життєву ємність легень вимірюють кілька разів і вказують середнє значення – це робиться з отримання більш точних результатів.
Додатково цим методом можуть досліджуватися такі показники: функціональна залишкова ємність, залишковий обсяг, загальна ємність легень, дослідження форсованого видиху та ін. Ці показники дуже важливі для пацієнтів із бронхолегеневою патологією.
Так, наприклад, у пацієнтів з бронхіальною астмою показник форсованого видиху дозволяє не лише підібрати інгаляційну терапію, а й оцінити ймовірність виникнення нападу бронхіальної астми до початку.
Підготовка пацієнта до дослідження:
1. Обмежити куріння за 2:00 до дослідження.
2. Не вживати алкоголь за 4:00 до дослідження.
3. По можливості на день перед дослідженням не вживати лікарських засобів (після консультації з лікарем).
4. Уникати фізнавантажень за 30 хвилин до дослідження.
5. Уникати рясного прийому їжі за 2 години до дослідження.
6. Одяг має бути вільним.
Метод спірометрії  є досить комфортним для пацієнта, проте іноді до нього бувають обмеження. До них відносяться аневризми, відшарування сітківки (2 місяці), окулопластика (2 тижні), кровохаркання невстановленої етіології, гострий інсульт або інфаркт міокарда (1 місяць).
Тому перед дослідженням рекомендується відвідати лікаря.